Сьогодні в Києві проходить VIII Форум з реструктуризації та банкрутства, організований видавництвом «Юридична практика».
Робочим сесіям Форуму передувало відкрите інтерв’ю Олега Маліневського, керуючого партнера EQUITY, з Валерією Коломієць, заступницею міністра юстиції України з питань європейської інтеграції на тему «Узгодження регулювання у сфері банкрутства зі стандартами ЄС».
Вітаючи учасників форуму, модератор насамперед висловив слова вдячності нашім захисникам, які боронять країну від агресора. Зал вшанував пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання.
Переходячи до теми обговорення, Олег Маліневський поцікавився, які зараз існують розбіжності між наявними нормативними стандартами і стандартами, які ми прагнемо досягти на виконання тих зобов’язань, які взяла на себе Україна на шляху до членства в Європейському Союзі.
Валерія Коломієць зазначила, що зараз Україна розпочала із селфскринінгу, тобто з самоперевірки:
«Ми починаємо перевіряти, наскільки українське законодавство відповідає нормам, директивам, регламентам ЄС. Ми це робимо, щоб по-перше, здійснити перевірку, по-друге, зрозуміти, де в нас білі плями і що ми маємо допрацювати, і по-третє, сформувати переговорну позицію для майбутніх переговорів щодо вступу в ЄС, про що, сподіваюсь, буде оголошено до кінця року».
Вона зауважили, що у сфері банкрутства з багатьох моментів нам багато в чому пощастило, адже є рекомендація розробити і впровадити в життя Директиву ЄС 2019/1023, вона вже частково імплементована. Тобто банкрутство певною мірою випереджатиме інші сфери.
Посадовиця нагадала, що прийняття Директиви 2019/1023 було відповіддю ЄС на виклики, пов’язані з поширенням коронавірусу. Що, у свою чергу, викликало проблеми як для великого бізнесу, так і для малого. Другою причино прийняття Директиви стало питання вирішення непрацюючих кредитів для бізнесу.
Поки ця Директива не впроваджена належним чином в інших країнах, але чиновниця порадила звернути увагу на приклад Німеччини, де зазначені в документі вимоги працюють на практиці.
Сенс Директиви, як зауважили заступниця міністра, – збільшити відповідальність для власників, керівників підприємств, щоб вони вчасно реагували на ознаки неплатоспроможності. Дуже важливо розробити механізм, як має діяти бізнес, коли він бачить ці ознаки, і щоб він мав найширший інструментарій, що далі робити.
Впровадження Директиви фактично відкриває можливості для позасудового вирішення питання, як реструктуризувати борг. Валерія Коломієць уточнила:
«Те, що пропонують європейські колеги, передбачили автори Кодексу з процедур банкрутства у ст. 5 (Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство).
Бізнес повинен мати можливість застосовувати різні методи, в тому числі і медіацію. Тому йдеться про розширення згаданої вище статті Кодексу з процедур банкрутства в рамках Директиви 2019/1023. Значна частина вимог, що містяться в Директиві, також передбачена в законопроєктах 4409 та 7442».
>Відповідаючи на запитання модератора щодо існуючих механізмів процедури банкрутства для добропорядного бізнесу та їх ефективності, а також необхідності перегляду певних регуляторних норм, Валерія Коломієць зазначила, що перегляд однозначно потрібен. Тому що основна ціль Директиви – запобігти банкрутству, і щоб цей човен не потягнув за собою інших контрагентів.
Пані Коломієць визнала, що на сьогодні процедури банкрутства в Україні неефективні та довгі. Тому новий інструментарій потрібно впроваджувати, і він має працювати: “Зараз активно вивчаємо практику тих країн, де ці процедури почали імплементовувати”.
Щодо врахування воєнних реалій, що вплинули на бізнес, Валерія Коломієць наголосила:
«Директива сприймається в Європі як така, що вирішуватиме питання, в тому числі пов’язані з війною в Україні. Проте питання, пов’язані з повномасштабним вторгненням і його впливом не бізнес, не вичерпується Директивою. Очевидно, що бізнес стикається із зруйнуваннями, проблемами логістики тощо. Відповідно, маючи інструмент до реструктуризації, бізнес зможе ефективніше до цього готуватися і вирішувати певні проблеми, не вдаючись до інших, складніших, процедур банкрутства».
Вона також додала, що підприємці, чий бізнес постраждав через російське вторгнення, мають вдаватися до інших засобів, окрім, банкрутства, зокрема, стягнення з рф збитків. Над компенсаційним механізмом зараз активно працює Мін’юст.
Якщо говорити про Міжнародний компенсаційних механізм, то, як зауважили посадовиця, він буде націлений на компенсації насамперед фізичним особам.
Наостанок модератор підняв питання регулювання проблемної заборгованості в державному секторі. Заступниця міністра визнала, що проблема існує. Водночас зауважили, що Мін’юст активно співпрацює з Фондом держмайна, щоб списати увесь баласт неліквідних підприємств, і законодавчі ініціативи з цього приводу вже є. Проте простої і однозначної відповіді, як зберегти баланс інтересів держави та бізнесу, не існує.
Підсумовуючи усе зазначене вище, Валерія Коломієць звернулася до залу:
«Потрібна ваша експертна підтримка, адже ми потребуємо як співпраці, так і супервізії»
>
