Про це повідомив голова Верховної ради Андрій Парубій під час інтерв’ю на телеканалі «Рада», передає кореспондент РБК-Україна
За його словами, ухвалення закону про українську мову відбудеться найближчим часом.
«Найважливіше рішення цього пленарного тижня, що ми розпочали розгляд закону про мову. Ми дочекались висновку комітету і юридичного управління, які опрацювали усі поправки, а їх більше двох тисяч… Важко передбачити, як довго триватиме розгляд через активність авторів правок. Не маю сумнівів, що ми вийдемо на позитивне голосування, що закону про українську мову бути», — повідомив Парубій.
Питання використання державної мови в Україні поки не регулює жоден закон. Тож активісти вже не один місяць закликають депутатів це виправити, адже розгляд відповідного затягнувся аж на 2,5 роки, повідомляє 24 канал.
У лютому 2018 року Конституційний суд скасував так званий мовний закон «Ківалова-Колесніченка».
Згідно з ним чиновники мали право спілкуватись й навіть вести документацію російською, якщо третина населення регіону російськомовна. Українці масово протестували проти ухвалення цього закону ще у 2012 році. А до того часу взагалі діяв закон, який ухвалювали ще в УРСР.
Тепер українські депутати мають розглянути 2,5 тисячі правок до законопроекту. Сам документ впроваджує використання української мови в публічні сфери життя. Наприклад, нею мають послуговуватись всі державні службовці, а за невиконання закону їх штрафуватимуть.
Перед прийняттям на роботу чиновники мають скласти тест на знання. Для тих, хто не знає мову на достатньому рівні, держава організовуватиме спеціальні навчання. Крім цього, звертатися українською до відвідувачів мають й у закладах харчування та магазинах.
Якщо клієнт спілкується українською, його мають обслуговувати українською. Якщо звертається російською, то немає проблеми, щоб обслужити його російською. Те саме з англійською чи німецькою, якщо персонал ними володіє, – зазначив мовний активіст Максим Кобєлєв.
Водночас в законопроекті передбачили механізми контролю, аби нововведення виконували. Якщо мовні права порушують, можна буде звернутись до мовного уповноваженого або держпродспоживслужби. За систематичне порушення заклади теж штрафуватимуть.
А от кримінальну відповідальність за невиконання скасували, аби нівелювати чутки, які поширюють проросійські політики. З тієї ж причини ще в першому читанні скасували й пункт про «мовних інспекторів». А тих, хто спробує запровадити у державі багатомовність, можуть потрапити за ґрати на термін до десяти років.
Розробники законопроекту наголосили, що сферу побутового спілкування людей законопроект не зачіпатиме, а також в країні й надалі діятимуть закони про мови нацменшин.
