Станом на 15.00 1 квітня в систему ЦВК внесені дані протоколів 73 спецдільниць. Про це у Фейсбуці пише журналіст Юрій Бутусов.
«Зеленський, Тимошенко, Гриценко та інші опозиціонери в сумі отримали більшість голосів військових. Порошенко обійшов Зеленського всього на 300 голосів. Бойко і Вілкула обрали 900 бійців ВСУ», – повідомив Бутусов.
На 73 ділянках військовослужбовці проголосували так:
Порошенко – 11580
Зеленський – 11255
Гриценко – 1095
Тимошенко – 939
Кошулинський – 922
Смешко – 893
Ляшко – 655
Бойко – 555
Вілкул – 344.
Решта кандидатів набрали незначну кількість голосів.
«Таким чином, діючий Верховний Головнокомандувач Петро Порошенко зайняв перше місце.
Однак його відрив від Зеленського невеликий, і сумарно в армії опозиційні до Порошенка кандидати мають значну перевагу.
Таким чином, твердження прихильників Порошенка, що нібито армія його беззастережно підтримує, виявилися міфом, в зоні ООС військовослужбовці більшу частину голосів віддали опозиційним кандидатам. Авторитет і справи Верховного Головнокомандувача, проте, дозволили йому стати лідером симпатій військовослужбовців, а значить, багато в армії цінують діяльність Порошенка, і це також важливо відзначити, характеризуючи ситуацію.
Думаю, дані ще 7 дільниць, які кудись пропали, якщо і скорегують цю тенденцію, то незначно.
Неприємно дивують високі результати двох проросійських кандидатів – Бойка і Вілкула – які демонструють зв’язки з Москвою і готовність здати Путіну українські землі. Те, що військовослужбовці України спокійно голосують за прихильників союзу з РФ, показує вкрай слабку роботу з особовим складом, проблеми морально-психологічного виховання у військових частинах. Вони голосують, тому що не бачать в цьому якихось незручностей, не вважають, що це погано, і не вважають за необхідне навіть приховувати свої переконання. Значить, з людьми не говорять, не роз’яснюють. Це результат неуваги командування ЗСУ до комплектування військ, нестача офіцерів і сержантів, набір випадкових людей для заповнення штатних посад в умовах великого некомплекту, відсутність уваги командування до настроїв людей, вкрай слабка ідеологічна робота», – коментує Бутусов.
