Тематично результати групувалися в 10 визначених тематик – політика, економіка / бізнес, освіта / наука, культура, спорт, війна, волонтерство, медицина, розваги, інше.
За період моніторингу в інтернет-виданнях було виявлено: 57% фемінітивів, 25% експерток і 31% героїнь, а також стереотипний контент.
Загалом, частка експерток (жінок, які коментують ті чи інші теми) менша майже у 3 рази, ніж експертів-чоловіків. Також жінки удвічі рідше ставали героїнями публікацій (тими, про кого пишуть), йдеться у результатах дослідження проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики».
>Найбільший відсоток експерток зафіксовано в матеріалах на медичну тематику (43%), про розваги (47%), а в темі волонтерства – гендерний паритет. Чоловіки як експерти домінують у публікаціях про війну (90%), спорт (86%), політику (83%), економіку (80%), культуру (79%) й освіту (76%). Загалом у одній із найпопулярніших і для жінок, і для чоловіків, рубрик – політика – чоловіки фігурують уп’ятеро частіше. Щодо героїнь, то найбільша їх частка у медичній освітній, волонтерській, розважальній тематиках. Героїв, як і експертів, найбільше у політичній, економічній, культурній, воєнній тематиках.
У чотирьох інтернет-виданнях зафіксовано стереотипний щодо жінок (найчастіше) і чоловіків образи, як от: «представниці прекрасної статі, які багато досягли в кар’єрі, вперто не хочуть визнавати себе холостячками, попри відсутність штампу у паспорті» («Версії»). Чи «Українські дівчата завжди привертали увагу своєю вродою та чарівністю. Відтак для довгоногих та струнких красунь, найбільш популярною професією завжди залишався моделінг» («Правда»). Або «Старший солдат у відставці Володимир Губарчук пройшов до Яремчанської міськради в образі колишнього «атошника», який, повернувшись із фронту, як справжній герой, встановить справедливість та порядок. («Версії»).
Загалом, лідерами за кількістю стереотипних образів серед івано-франківських сайтів стали «Версії» та «Правда», в той час, як у матеріалах «Фіртки» за період моніторингу не зафіксовано жодного стереотипу.
Водночас «Правда» розмістила кілька тематичних статей, які стосувалися гендерних питань: «Міжнародний день жінок та дівчат у науці», «Віце-спікер Геращенко розказала, чим займаються жінки-депутати у фракції Ляшка», «Стильно і зухвало: показали жінок, які першими наважились вдягнути нетрадиційний одяг».
У друкованих ЗМІ було виявлено 46% фемінітив, зовсім не зафіксовано стереотипного контенту і публікацій на гендерну тематику.
Лише в 19% жінки були експертками і в 15% – героїнями журналістських матеріалів, тобто чоловіки фігурували в друкованих ЗМІ більш ніж уп’ятеро частіше. 100% експерток зафіксовано в матеріалах на медичну тематику (передовсім у матеріалах про Уляну Супрун), паритетно/майже паритетно експерток і експертів у публікаціях про волонтерство та культуру. Експертів найбільше – у темах спорту (94%), освіти (87%), політики (86%), а також у повідомленнях на релігійну тематику, про кримінал та ДТП (рубрика «Інше»). Хоча і для експерток, і для експертів, однією з найпопулярніших є рубрика політика, чоловіків-експертів у політиці у шість разів більше ніж жінок
>Щодо героїнь, то 100% їх у публікаціях друкованих ЗМІ на медичну і воєнну тематики, хоча за кількістю їх найбільше в темах культури й політики. Зовсім відсутні героїні в матеріалах про освіту, економіку та бізнес, волонтерство. У найпопулярнішій для обох статей тематиці – культура – про жінок писали у вісім разів рідше, ніж про чоловіків.
Найвищий показник залучення експерток демонструють медіа Харківської області (42%), трохи нижчі – Хмельницької (40%), Дніпропетровської (39%), Донецької і Вінницької областей (по 38%). Найнижчі показники – в черкаських (22%), івано-франківських (22%) та закарпатських (20%) медіа. Про жінок найчастіше писали теж видання Харківської області (36%), трохи менше – Полтавської та Дніпропетровської областей (по 33%), найменше – Київської (21%), Чернігівської (22%), Хмельницької та Івано-Франківської областей (по 23%).
З усієї кількості фемінітивів, виявлених в інтернет-виданнях за період моніторингу найчастіше траплялися: акторка, співачка, директорка, завідувачка, засновниця, заступниця, призерка, чемпіонка. Серед маскулінітивів (слів на позначення посад, професій жінок у чоловічому роді) найпопулярніші – начальник, директор лікар, керівник, міністр, заступник.
Найбільше фемінітивів вживає інтернет-видання «Версії» (40 фемінітивів проти 21 маскулінітива), на другому місці – «Галка» (30/14), на третьому – «Фіртка» (25/16). У публікаціях «Курсу» кількість маскулінітивів є суттєво більшою, ніж фемінітивів (25 проти 15).
У друкованих ЗМІ за період моніторингу найчастіше вживалися координаторка, працівниця, поетеса, акторка, авторка, начальниця. Серед маскулінітивів найбільш згадувані – лікар, заступник, лідер, директор, працівник.
Найбільшу кількість фемінітивів відносно маскулінітивів використало идання «Репортер» (7 / 1), на другому місці – «Галицький кореспондент» (2 проти 1) . Найменше фемінітивів у газеті «Західний кур’єр», де за період моніторингу вжито лише 2 фемінітиви-назви у жіночому роді, а маскулінітивів – 4, та в газеті «Галичина» – 9 фемінітивів проти 18 маскулінітивів. Таким чином, жіночі посади у чоловічому роді у цих виданнях зустрічалися удвічі частіше, ніж їх відповідники у жіночому роді.
Індекс гендерної чутливості івано-франківських медіа у лютому 2019 року – середній по Україні (32%).
>Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
